новини

    З великим успіхом у Білозірській об’єднаній територіальній громаді    відбувся   «Білозір‘я-Фольк-Фест»! Це перший на Черкащині фестиваль-конкурс української народної та фолькльорно-автентичної пісні серед об’єднаних територіальних громад області.

Одягну сорочку-вишиванку... Я хвилююсь, як в житті ніколи. Бо сьогодні, весняного ранку, На останній дзвоник йду до школи. А назустріч сонечко сміється, І тріпочуть листячком тополі. І зібрався світ увесь, здається, На врочисте свято в нашій школі.

    З останніми пелюстками весняних квітів відлітає травень, а разом із ним відходить у минуле ще один навчальний рік. 24 травня в Дмитрушківській ЗОШ відлунав останній  дзвоник, який сповіщає про перехід до наступного класу, а для когось – про закінчення школи.

    З шкільного найріднішого порогу, З найкращої юнацької весни У добрий час, у світлу путь-дорогу Благословляємо вас, доньки і сини! І хлібом-сіллю радо проводжаєм, Щоб вам жилось в достатку і теплі. Ми від душі вам, діточки, бажаєм Любові, миру, щастя на землі!

Ну, от і все, скінчилися уроки, Шкільні дзвінки пішли у небуття. Ви робите свої найперші кроки У самостійне і складне життя.

    Ця цікава зустріч була організована директором та засновником ТОВ «Дукра Агро»  Йоханом Венцелем.

Яке коротке слово мама!  Чотири букви, та й усе.  Але мені воно найдовше.  І найдорожче понад все.  Уже волосся сиве видно.  І зморшки на твоїм чолі.  Я в них вдивляюсь непомітно.  І серце стогне: "Ні..." та "Ні..."  Роки, ви трішки почекайте,  Я зупинити хочу вас,  Щоб знову маму молодою  Побачити хоча б ще раз.  Ти так мені потрібна, мамо,  Як цвіт калини навесні,  Моя рідненька, наймиліша,  Моя найкраща на землі!

  Скільки років тобі не питаєм Хай зозуля рахує в гаю, Ми із тими літами вітаєм, Що постукали в душу твою. Те бажаєм, що щастям звуть люди, Хай усмішка не сходить з лиця, Хай життя твоє піснею буде, А цій пісні не буде кінця.

    16  травня відбулася позачергова 8 сесія Дмитрушквської сільської ради., на якій було розглянуто ряд важливих питань.

Усе навколо завмирає, Коли вдягаю вишиванку. Лиш серце радісно палає, Мов промінь сонця на світанку.