ЧОРНОБИЛЬ: пам’ятати трагедію
Цей дощ- як душ.
Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть.
В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала.
ЧОРНОБИЛЬ. ЗОНА. 21 ВІК.
(Ліна Костенко)
Сьогодні сумним і роздумливим відлунням у населених пунктах нашої громади звучали спогади і розповіді про події 37-річної давності. У результаті тієї катастрофи багато українців назавжди залишили свої домівки, сотні, якщо не тисячі, - назавжди втратили рідних…
Наслідки аварії залишаються актуальним предметом обговорення у сучасної молоді.
В цей день:
у Степківському сільському клубі проведено виховний захід «Чорнобиль -наш біль», у Гереженівській бібліотеці - «Горить Чорнобиль крізь віки…», у Косенівському СБК проведено годину пам‘яті, у Танській сільській бібліотеці відбулась зустріч з ліквідаторами Чорнобильської трагедії.
Не залишилась ця подія поза увагою і в Дмитрушківському, Собківському ліцеях, Танській гімназії, Пугачівському старостаті.
Чорнобиль став символом найбільшої людської помилки. Ця трагедія пам'ятна не лише як одна з найбільших техногенних катастроф в історії, але й як приклад мужності і самопожертви багатьох людей, які боролися з наслідками катастрофи і підтримували життєві процеси на території зони відчуження.
Як сказав письменник Мілан Кундера: "Забути про минуле означає піддатися другому смертному вироку". Тож, пам'ять про Чорнобиль повинна залишатися в нашій свідомості, щоб нагадувати про нашу відповідальність перед майбутніми поколіннями.
