ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДУ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ

Майже 85% підлітків хоч раз у житті думали про самогубство. Хоча насправді ніхто з цих дітей не хоче вмирати, просто для дитини думки про самогубство – часто єдиний спосіб звернути на себе увагу батьків, крик про допомогу. В 99% випадків суїциду підліток не замислюється про смертельний результат. Психологи зазначають, що підлітковий суїцид – демонстративний. Підліток не розглядає смерть як кінцеву мету: в 99% випадків суїциду дитина не замислюється про те, що це назавжди. Це такий заклик – «зверніть на мене увагу». Вони не розуміють, що це безповоротно, і чекають, що хтось їх врятує.

Зараз досить велика проблема – це соцмережі. Там створюються цілі групи, де підлітки один одного підтримують в цьому, обговорюють, як це краще зробити. Але там не сказано, що це вже все, назавжди. Тобто батькам потрібно контролювати і цю частину життя дитини. Ми не можемо просто так взяти телефон дитини і перевірити  соцмережі – це його особистий простір. Але якщо у батьків є контакт з дитиною, ви можете попросити його показати, наприклад, які є фото в телефоні. Додайте його у соцмережі до себе в друзі, подивіться, що він постить у себе на сторінці. У цих рамках, звичайно, можна.

На що батьки повинні звернути увагу:
– якщо дитина часто розмовляє про смерть і самогубства;
– якщо прагне усамітнитися під будь-яким приводом;
– міркує на тему: “Я нікому не потрібен”, “Все одно ніхто не буде за мною тужити”;
– дитина робить спроби “попрощатися”: дарує свої речі і улюблені предмети близьким друзям; доводить справи до кінця (віддає чужі речі, мириться з ворогами, прибирає в кімнаті, роздаровує улюблені речі);
– фрази “Завтра мене вже не буде”, “Без мене нічого не зміниться”, “Ти віриш в переселення душ?”;
– непрямі погрози теж повинні насторожити: “набридло жити”, “ситий цим по горло”, “більше ви мене не побачите”, “пожив – і вистачить”, “ненавиджу себе”, “якщо ми більше не побачимося, дякую за все”;
– дитина перестає стежити за собою, відстає в школі або перестає туди ходити.

Що робити батькам:

– потрібно приділити увагу, нерідко виявляється, що в благополучній сім'ї, де батьки занурені в роботу, дитина вчиняє суїцид, тому що «не догледіли»;

– наповнювати реальне життя дитини сенсами;

– дозвольте дитині приводити друзів до себе додому;

– влаштовуйте вдома перегляди фільмів (по черзі дитина і батько вибирають кіно для перегляду);

– знайомтеся з музикою, яку слухає дитина;

– говоріть відкрито з дитиною про смерть і життя, і про суїциди в тому числі;

– цікавтеся шкільним життям дитини, будьте чутливими до історій, які дитина розповідає про інших, можливо  вона насправді і каже про себе;

– запевніть дитину, що її оцінки – це не вона сама, її «не успішність»  – це досвід життя, а не програна ставка на життя, що сама вона – і є цінність, а обставини змінюються самі або під нашим впливом;

– найважливіше – навчити дитину змалку розмовляти з вами. І, природно, потрібно приділяти більше уваги, придивлятися до дітей в підлітковому віці. Дивитися, в яких соцмережах вони сидять, що пишуть у зошитах.

     Любов є той головний інструмент, той рятівний засіб, за допомогою якого вирішується ця жахлива проблема. Обійміть власну дитину, скажіть, що любите її, і ви врятуєте і її  і себе.