Препарати крові для пацієнтів мають бути якісними, безпечними та безкоштовними, – управління охорони здоров’я Черкаської ОДА.
Якість надання медичних послуг – наш пріоритет, говорить керівниця Управління охорони здоров’я ОДА Лариса Кошова. Не виняток і компоненти крові, які мають бути безпечними та своєчасними. Їх пацієнти медичних установ області отримують безкоштовно. Але забезпечення фінансуванням – відповідальність медичних установ.
Нагадаємо, що у 2018-му обласна рада віддала приміщення Черкаської станції переливання крові в оренду. При цьому станція залишається комунальною установою. Оскільки та не відповідала високим вимогам до виготовлення компонентів крові. Тоді станція обходилася обласному бюджету щорічно близько 12 мільйонів гривень. Родичі пацієнтів були змушені шукати донорів самостійно та не завжди безоплатно. Найбільш критична ситуація виникала із онкохворими.
Тоді як після передачі станції в оренду, по-перше, пацієнти отримують якісні, безпечні компоненти, по-друге, рідним пацієнтів не треба самостійно шукати донорів, по-третє, область поставила за пріоритет забезпечення пацієнтів препаратами крові безкоштовно. На що і минулого, і цього року передбачила кошти у бюджеті, а це у 2019-му – 7,9 млн грн, у 2020-му на перший квартал – 1,5 млн грн.
Яка ситуація із забезпеченням медичних закладів області компонентами крові – далі детальніше.
– Як на сьогодні заклади охорони здоров’я області закуповують препарати та компоненти крові?
– У 2019-му в невідкладних випадках заклади охорони здоров’я області компонентами крові забезпечував обласний бюджет. Відбувалися відкриті закупівлі Черкаською обласною станцією переливання крові. Тоді як для планових випадків тендери проводили самі установи.
Ми проаналізували стан використання коштів та провели комісійні перевірки закладів міста Черкаси та області. Виявили, що значна частина замовлених компонентів крові використовувалась не за призначенням. Тобто, не лише у невідкладних станах, як передбачено протоколами лікування. Це стосується Третьої та Першої міської лікарень, міського «Центру матері та дитини», Чигиринської райлікарні, Драбівської та Черкаської ЦРЛ. Це і стало причиною передчасного браку коштів на компоненти, які профінансувала облрада.
– Скільки таких місць забору в області?
– Нині в області на базі лікувально-профілактичних установ функціонує 10 відділень трансфузіології та 14 кабінетів забору крові, зокрема й у двох закладах міста Черкаси: «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» та «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини».
Водночас Черкаська обласна станція переливання крові – відповідальна за контроль умов збереження, транспортування та трансфузій компонентів крові в установах області. А також контролює якість компонентів крові, які виготовляються лікувальними установами Черкаської області.
Хочу наголосити, що ніяких наказів про примушення підписання договору з тією чи іншою установою для підписання договорів від адміністрації не було. Є лише один наказ із цього питання: інформування закладів про діяльність Станції переливання.
– У сюжеті одного з телеканалів йшлося про проблему із забезпеченням крові в Третій міській лікарні.
– До 2020 року обласна станція переливання крові забезпечувала переробку крові на компоненти з трьох закладів охорони здоров’я області, в тому числі й Третьої міської.
Утім Третя міська лікарня має змогу це робити самостійно за наявності відповідного обладнання, як це роблять інші установи області. Неодноразово керівнику лікарні пропонували взяти в оренду обладнання для переробки крові на компоненти в обласній станції переливання крові. На сьогодні відповіді від нього не отримали. Інший варіант – оснастити кабінет обладнанням.
До речі, райони використали меншу суму (близько 400 тис. грн), оскільки самостійно здійснюють заготівлю компонентів крові. Обласний бюджет цьогоріч профінансував обласні заклади. Важливо, що комунальні некомерційні заклади із 1 квітня 2020 року будуть вести господарську діяльність відповідно до господарського кодексу.
– Яка подальша доля медзакладів щодо забезпечення препаратами та компонентами крові. А також як укладатимуться договори з НСЗУ?
– Медичні заклади або самостійно проводитимуть забір та переробку донорської крові, або через тендерні процедури згідно із Законом України «Про публічні закупівлі».
Область нині повністю забезпечена компонентами крові.
Стосовно ж укладення договорів із Національною службою здоров’я України, то це можуть робити безпосередньо медичні заклади, які надають медичні послуги. Такими закладами не є обласна станція переливання крові чи, приміром, МСЕК, судмедекспертиза, Центр медичної статистики та ін. НСЗУ фінансуватиме із 1 квітня 2020 року пролікований випадок. Тобто, тій же Третій міській на пацієнта надходитимуть кошти, а не станції. Знову ж таки, якби приміщення Станції не передали в оренду, система її фінансування не змінилася б. Однак ми тут в першу чергу маємо говорити про якість та безпеку компонентів крові, які, при всьому бажанні, станція на той час не могла забезпечити. І наостанок: заклади обирають постачальника компонентів крові на відкритій конкурсній основі, ніхто не спрямовує медичну установу до приватника. Це виключно відповідальність комунальної установи.
