Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки.
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Щороку, у четверту суботу листопада, в Україні згадують мільйони невинних людей, які стали жертвами голодоморів. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Упродовж десятиліть голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття.
Так завідуюча сільською бібліотекою Янковенко Л.О. зачитала спогади односельців про голод, який не оминув і село Пугачівка.
Література на виставці присвячена трагічним сторінкам історії, коли в Україні був великий голод.
А пам’ять жертв тих страшних подій вшанували, запаливши свічки. Біля пам’ятного хреста у селі Пугачівка, що встановлений на сільському кладовищі за свідченнями очевидців біля місця масового захоронення загиблих від голоду, зібралися працівники с.Пугачівка, та жителі села.
Під час заходу присутні вшанували пам'ять загиблих жертв голодоморів хвилиною мовчання.
Пам’ятаймо свою історію, творімо могутню власну державу із високим рівнем добробуту. Щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба. Щоб ніколи у наших дітей не було голодних очей, щоб дитинство їх світилося щастям. Щоб наші люди завжди мали достаток. І хай оберігає нас Господь від будь-якого лиха.
