A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Дмитрушківська громада
Черкаська область, Уманський район

24 травня відбулося свято останнього дзвоника у Старобабанівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

Дата: 25.05.2019 22:54
Кількість переглядів: 233

Одягну сорочку-вишиванку...
Я хвилююсь, як в житті ніколи.
Бо сьогодні, весняного ранку,
На останній дзвоник йду до школи.
А назустріч сонечко сміється,
І тріпочуть листячком тополі.
І зібрався світ увесь, здається,
На врочисте свято в нашій школі.

   Промайнув іще один навчальний рік. Настала хвилююча мить свята Останнього дзвоника. І для учнів, і для вчителів це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити.

 

 


    Для  когось із  учнів він був найпершим, найнезабутнішим, для когось – ще однією щаблиною до отримання атестату, а для наших одинадцятикласників він став останнім. Для них уже розпочалася справжня гаряча пора – спочатку зовнішнє незалежне оцінювання, а потім, вже як для абітурієнтів – вступ до вибраних вузів.
      З вітальним словом з нагоди останнього дзвоника виступила директор школи Фіголь Ольга Владиславівна, яка підсумувала всі наші досягнення за рік та нагородила грамотами, дипломати вчителів і учнів.

    Із щирими словами побажань звернулися гості свята – виконуюча обов’язки старости села Валентина Сергіївна Мельниченко, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Дмитрушківської  сільської ради Овчіннік  Валентина  Михайлівна, представниця СВК-92 Адаменко Альона Анатоліївна та перша вчителька Крайтор Світлана Володимирівна.


      Одинадцятикласники подякували своїм вчителям за турботу і розуміння, за ті знання, які вони вкладали у їхні голівки та побажали своїм друзям – школярам бути гідними учнями.
    Випускники випустили у небо голубів, загадуючи кожен своє заповітне бажання.

 

 

 

Прийшла пора з гніздечка відлітати

Ну, от і все… Закінчились уроки
І перед вами зараз сто доріг...
Ви зробите останні свої кроки в школі
І свій шкільний покинете поріг
Уже назавжди. Ви повиростали,
А тут дитинства вашого пора.

Цієї миті ви усі чекали,
Та в школі все для вас було, мов гра.
Тут сміх і радість, щирі друзі, мрії,
Пісні веселі, перші почуття.
І сподівання чисті, і надії,
І світлі роки вашого життя…

А далі в кожного уже своя стежина,
Свій вибір, доля і свої путі.
Та в серці школа лишиться єдина,
Її ви не забудете в житті.
Бо тут ви світ цікавий пізнавали,
Дружити вчились, жити між людьми…

Тут дужі клени листячком шептали.
Росли в теплі, в добрі й любові ви.
Прийшла пора з гніздечка відлітати,
Прийміть уклін доземний від  нас всіх...


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора