24 травня відбулося свято останнього дзвоника у Старобабанівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

Дата: 25.05.2019 22:54
Кількість переглядів: 600

Одягну сорочку-вишиванку...
Я хвилююсь, як в житті ніколи.
Бо сьогодні, весняного ранку,
На останній дзвоник йду до школи.
А назустріч сонечко сміється,
І тріпочуть листячком тополі.
І зібрався світ увесь, здається,
На врочисте свято в нашій школі.

   Промайнув іще один навчальний рік. Настала хвилююча мить свята Останнього дзвоника. І для учнів, і для вчителів це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити.

Фото без опису

Фото без опису

 

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

 


    Для  когось із  учнів він був найпершим, найнезабутнішим, для когось – ще однією щаблиною до отримання атестату, а для наших одинадцятикласників він став останнім. Для них уже розпочалася справжня гаряча пора – спочатку зовнішнє незалежне оцінювання, а потім, вже як для абітурієнтів – вступ до вибраних вузів.
      З вітальним словом з нагоди останнього дзвоника виступила директор школи Фіголь Ольга Владиславівна, яка підсумувала всі наші досягнення за рік та нагородила грамотами, дипломати вчителів і учнів.

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

    Із щирими словами побажань звернулися гості свята – виконуюча обов’язки старости села Валентина Сергіївна Мельниченко, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Дмитрушківської  сільської ради Овчіннік  Валентина  Михайлівна, представниця СВК-92 Адаменко Альона Анатоліївна та перша вчителька Крайтор Світлана Володимирівна.

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису


      Одинадцятикласники подякували своїм вчителям за турботу і розуміння, за ті знання, які вони вкладали у їхні голівки та побажали своїм друзям – школярам бути гідними учнями.
    Випускники випустили у небо голубів, загадуючи кожен своє заповітне бажання.

 

Фото без опису

 

 

Прийшла пора з гніздечка відлітати

Ну, от і все… Закінчились уроки
І перед вами зараз сто доріг...
Ви зробите останні свої кроки в школі
І свій шкільний покинете поріг
Уже назавжди. Ви повиростали,
А тут дитинства вашого пора.

Цієї миті ви усі чекали,
Та в школі все для вас було, мов гра.
Тут сміх і радість, щирі друзі, мрії,
Пісні веселі, перші почуття.
І сподівання чисті, і надії,
І світлі роки вашого життя…

А далі в кожного уже своя стежина,
Свій вибір, доля і свої путі.
Та в серці школа лишиться єдина,
Її ви не забудете в житті.
Бо тут ви світ цікавий пізнавали,
Дружити вчились, жити між людьми…

Тут дужі клени листячком шептали.
Росли в теплі, в добрі й любові ви.
Прийшла пора з гніздечка відлітати,
Прийміть уклін доземний від  нас всіх...


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора